Національної академії медичних наук України

Державна установа «Інститут урології імені академіка О.Ф. Возіанова

Національної академії медичних наук України»

                                                                                              “ЗАТВЕРДЖУЮ”

                                                              В.о. директора ДУ “Інститут урології

                                                                 ім. акад. О.Ф. Возіанова

                                                              НАМН України”

                                                              Академік НАМН України

                                                              __________________ С.О. Возіанов

ПРОГРАМА

ВСТУПНИХ ВИПРОБУВАНЬ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ

14.01.06 – УРОЛОГІЯ

на здобуття вищої освіти ступеня доктора філософії в аспірантурі

Галузь знань: 22 Охорона здоров’я

Спеціальність : 222 Медицина

Рівень вищої освіти: третій (освітньо-науковий)

 

 

 

 

 

Київ – 2023

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Основною формою підготовки здобувачів ступеня доктора філософії на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти є аспірантура наукової установи за очною (денною) або заочною формою навчання.

Доктор філософії — це освітній і водночас перший науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Ступінь доктора філософії присуджується спеціалізованою вченою радою наукової установи в результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді.

Підготовка в аспірантурі передбачає виконання особою відповідної освітньо-наукової програми ДУ «Інститут урології ім. акад. О.Ф. Возіанова НАМНУ» за спеціальністю 14.01.06 – урологія та проведення власного наукового дослідження. Невід’ємною складовою освітньо-наукової програми аспірантури є підготовка та публікація наукових статей.

ДУ «Інститут урології ім. акад. О.Ф. Возіанова НАМНУ» здійснює прийом до аспірантури на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю відповідно до ліцензії на надання освітніх послуг на третьому (освітньо-науковому) рівні.

Для здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 14.01.06 – урологія на конкурсній основі приймаються особи, які здобули ступінь магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста) з відповідної спеціальності та мають сертифікат лікаря-спеціаліста за спеціальністю, що відповідає спеціальності аспірантури.

Прийом документів для вступу в аспірантуру здійснюється на конкурсних засадах після оголошення конкурсу в засобах масової інформації та на офіційному вебсайті ДУ «Інститут урології ім. акад. О.Ф. Возіанова НАМНУ». До вступних випробувань на навчання із здобуття вищої освіти ступеня доктора філософії допускаються абітурієнти, які вчасно подали всі необхідні для вступу документи.

Абітурієнти до аспірантури ДУ «Інститут урології ім. акад. О.Ф. Возіанова НАМНУ» складають іспит із спеціальності 14.01.06 – урологія (в обсязі програми рівня вищої освіти магістра).

Метою вступного випробування на навчання для здобуття вищої освіти ступеня доктора філософії в аспірантурі за відповідною спеціальністю є визначення рівня підготовки вступника щодо виконання науково-дослідної роботи.

Зміст програми вступного випробування до аспірантури охоплює весь обсяг теоретичних знань, умінь і практичних навичок, необхідних для наукової роботи, а також для подальшої самостійної роботи під час навчання в аспірантурі. Вступники до аспірантури за спеціальністю 14.01.06 – урологія повинні володіти базовими знаннями, обґрунтовано відповідати на екзаменаційні запитання та орієнтуватися в рамках своєї спеціальності і володіти практичними навичками.

У програмі надано перелік питань до вступного іспиту, список орієнтовних тем рефератів, список рекомендованої літератури (основної та додаткової).

Практична підготовка здобувачів при плануванні вступу до аспірантури досягається шляхом систематичної та активної участі в клінічній діяльності за основним їх місцем роботи. Крім того, бажаним є досвід здобувача у проведенні наукових досліджень, клінічних випробувань, експериментальних та інноваційних розробок, участь у науково-практичних конференціях, семінарах, з’їздах, наявність друкованих робіт (статей або тез).

Для визначення рівня знань і практичних навичок програмою передбачено проведення вступного іспиту у формі співбесіди.

Вступне випробування зі спеціальності проводиться в усній формі. На співбесіді абітурієнт повинен продемонструвати знання з основних дисциплін за спеціальністю. Абітурієнт в аспірантуру повинен:

• проявляти здатність до формування навиків самостійної науково-дослідницької та педагогічної діяльності, поглибленого вивчення теоретичних і методологічних основ, удосконалення філософської освіти, орієнтованої на професійну діяльність, удосконалення знань іноземної мови, в тому числі й для застосування в професійній діяльності;
• проявляти здатності до вдосконалення та розвитку власного інтелектуального та загальнокультурного рівня;
• бути ознайомленим з діючими законодавчими актами України про вищу освіту і концепцією адаптації української вищої школи до Загальноєвропейського простору вищої освіти;
• вміти формувати науковий світогляд та методологію науково-педагогічної діяльності та професійної компетентності;
• бути здатним до оволодіння основними формами, методами таприйомами навчального процесу, їх оптимального застосування.

Оцінка результатів вступних випробувань здійснюється за бальною шкалою.

КРИТЕРІЇ ТА ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ, СТРУКТУРА ОЦІНКИ

Вступне випробування проводиться в усній формі (співбесіда), результат заноситься у протокол.

Вступник повинен дати відповідь на запитання відповідно до програми вступного випробування (співбесіди) з питань блоків дисциплін за спеціальністю, правильно сформулювати відповіді на задані запитання, ґрунтовно дати пояснення щодо основних засад спеціальності.

Оцінка результатів вступних випробувань здійснюється за 100-бальною шкалою.

Кожен екзаменаційний білет містить 3 (три) питання. Одна правильна відповідь на питання екзаменаційного білету оцінюється до 30 балів.

Максимальна кількість в 10 балів передбачається за виконання наукової доповіді (реферату) зі спеціальності.

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ СПІВБЕСІДИ

Вага оцінки вступного випробування зі спеціальності (в балах)

 

Компонент вступного випробування	Максимальна кількість балів
Відповідь на перше питання екзаменаційного білету	30
Відповідь на друге питання екзаменаційного білету	30
Відповідь на третє питання екзаменаційного білету	30
Виконання наукової доповіді (реферату) з обраної наукової спеціальності	10
Загальна максимальна кількість балів за вступне випробування зі спеціальності	100

 

Шкала оцінювання вступного випробування здобувачів зі спеціальності

Оцінка в балах	Лінгвістична оцінка	Оцінка за шкалою ECTS
		оцінка	пояснення
90-100	Відмінно	A	відмінне виконання
82-89	Дуже добре	B	вище середнього рівня
75-81	Добре	C	загалом хороша робота
67-74	Задовільно	D	непогано
60-66	Достатньо	E	виконання відповідає мінімальним критеріям
1-59	Незадовільно	Fx	Необхідне перескладання

 Оцінка «відмінно» виставляється у випадку, коли здобувач володіє глибокими й міцними знаннями, дає ґрунтовну відповідь на поставлене питання, висловлює власну позицію і переконливо її аргументує, самостійно оцінює джерела інформації, що стосуються питання, вміє узагальнити поданий матеріал: розкриті і точно вжиті основні поняття; сутність питань розкрито повно, розгорнуто, логічно; використані приклади, що ілюструють теоретичні положення; представлені різні точки зору на проблему; відповіді обґрунтовані та послідовні; повно і оперативно надано відповіді на додаткові запитання; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує ситуаційні задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності.

 

Оцінки «дуже добре» та «добре» виставляється за умови, коли здобувач знає всі теми і добре розуміє їх; вільно викладає зміст питання, поставленого екзаменатором, застосовуючи необхідну термінологію та нормативно-правову базу, робить аргументовані висновки: розкриває основні поняття; сутність питань розкрита повно, логічно; використані приклади, що ілюструють теоретичні положення; представлені різні точки зору на проблему; відповіді обґрунтовані та послідовні; повно і оперативно надано відповіді на додаткові запитання. Здобувач  відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоча на додаткові питання здобувач відповідає без помилок; вирішує ситуаційні задачі і виконує практичні завдання, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках.

Оцінка «задовільно» ставиться здобувачу на основі його знань всього об’єму теми з предмету на задовільному рівні розуміння. Здобувач частково володіє змістом питання і використовує знання за аналогією, може порівнювати, узагальнювати, систематизувати інформацію: розкрита тільки менша частина основних понять; не точно використані основні категорії і поняття; не повно дані відповіді за змістом питань; не наведено приклади, які б ілюстрували теоретичні положення; діалог з екзаменатором не вийшов; виникли проблеми в обґрунтуванні висновків, аргументацій; немає відповіді на більшість додаткових питань. Здобувач неспроможний самостійно систематично дати відповідь, але на прості поставлені запитання відповідає правильно.

Оцінка «незадовільно» виставляється у випадках, коли здобувач може на рівні “так-ні” відтворити кілька термінів із обсягу питання, обрати правильний варіант відповіді з двох запропонованих: не розкрито жодне з основних понять; не дані основні визначення категорій і понять дисципліни; допущені суттєві неточності і помилки при викладі матеріалу. Здобувач невзмозі відповісти на спрощені завдання, навіть за допомогою навідних питань, та неспроможний вирішувати ситуаційні задачі.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕФЕРАТУ

Реферат надається до Приймальної комісії ДУ «Інститут урології ім. акад. О.Ф. Возіанова НАМНУ» вступником разом з необхідним переліком документів особисто, у визначені Правилами прийому терміни. Тематика і правила оформлення рефератів визначено Програмою вступного випробування.

Кількість балів	Вимоги до рівня реферату
9-10	викладений матеріал відповідає темі реферату; реферат оформлений відповідно вимог, грамотно, із застосуванням необхідного стилю викладу; реферат містить відомості про наукову новизну та практичну значимість досліджень; план реферату системно розкриває обрану тему; глибина розкриття теми, ступінь вирішення поставлених завдань, завершеність дослідження відповідає сучасному рівню; особистий внесок оцінюється із наявності власних аналітичних висновків; відповіді обґрунтовані; ви рефераті використано рекомендовану літературу, а також наявна достатня кількість сучасних нормативних і наукових джерел.
7-8	викладений матеріал відповідає темі реферату; реферат оформлений відповідно до вимог, грамотно; реферат містить відомості про наукову новизну та практичну цінність досліджень; план реферату розкриває обрану тему; глибина розкриття теми, ступінь вирішення поставлених завдань, завершеність дослідження відповідає сучасному рівню; особистий внесок оцінюється із наявності власних аналітичних висновків; відповіді обґрунтовані; в рефераті використано рекомендовану літературу.
4-6	викладений матеріал відповідає темі реферату; реферат оформлений відповідно до вимог, але допущені неточні вирази, відсутній стиль викладання; в рефераті не достатньо обґрунтовано відомості про наукову новизну та практичну цінність досліджень; план реферату узагальнює обрану тему; глибина розкриття теми, ступінь вирішення поставлений завдань, завершеність дослідження наведені не логічно або підлягають критиці; особистий внесок оцінити складно; висновки не узагальнюють весь наведений матеріал; в рефераті використано рекомендовану літературу.
1-3	викладений матеріал не відповідає темі реферату; реферат оформлений у супереч вимог, безграмотно; реферат не містить відомості про наукову новизну та практичну цінність досліджень; план реферату не розкриває обрану тему; тема не розкрита; реферат не виконаний автором особисто і не містить власних аналітичних висновків; висновки не обґрунтовані; в рефераті не містяться перелік літературних джерел.

 

ПИТАННЯ З НАУКОВОЇ СПЕЦІАЛЬНОСТІ – УРОЛОГІЯ

 

Клінічна анатомія і фізіологія органів сечової та чоловічої статевої систем. Симптоми урологічних захворювань. Методи дослідження урологічних хворих. Аномалії розвитку органів сечової та чоловічої статевої систем.

1. Охарактеризуйте топографію та будову нирок.
2. Опишіть будову нефрону.
3. Перерахуйте основні функції нирки.
4. Будова, топографія і функції сечового міхура.
5. Будова і функції яєчка.
6. Основні анатомічні і функціональні особливості сечівника чоловіка і жінки.
7. Будова і функції статевого члена.
8. Біль при урологічних захворюваннях.
9. Провести диференційний діагноз ниркової кольки з гострими хірургічними захворюваннями.
10. Провести диференційну діагностику гострої затримки сечовипускання з постренальною анурією.
11. Гостра затримка сечовипускання. Визначення, причини.
12. Діагностичне значення трисклянкової проби.
13. Парадоксальна ішурія. Визначення, причини.
14. Ніктурія та ноктурія. їх діагностичне значення та відмінності.
15. Поліурія і полакіурія. Визначення, причини.
16. Нетримання сечі, його види. Причини.
17. Хронічна затримка сечовипускання. Визначення. Причини.
18. Анурія. Визначення, види.
19. Причини преренальної анурії.
20. Причини ренальної анурії.
21. Причини постренальної анурії.
22. Що таке «прихована лейкоцитурія» і методи її виявлення.
23. Гематурія. Визначення, види, причини виникнення.
24. Лейкоцитурія. Визначення, види.
25. Уретрорагія. Визначення, причини.
26. Пневматурія. Визначення, причини.
27. Оглядова урографія та її інтерпретація.
28. Методика, показання і протипоказання для проведення екскреторної урографії.
29. Види екскреторної урографії.
30. Ретроградна уретеропієлографія. Методика. Показання та протипоказання.
31. Ниркова ангіографія, діагностичне значення.
32. Цистографія, її види, показання до виконання.
33. Уретрографія, види, методика виконання.
34. Сонографія при захворюваннях нирок та сечових шляхів.
35. Сонографія передміхурової залози.
36. Сонографія органів калитки.
37. Радіонуклідні методи діагностики захворювань нирок.
38. Урофлоуметрія.
39. Ендоскопічні методи діагностики урологічних захворювань.
40. Найчастіші показання до застосування катетерів-стентів.
41. Аномалії розвитку нирок: класифікація, діагностика та лікувальна тактика.
42. Аномалії структури нирок.
43. Аномалії сечоводів.
44. Аномалії сечового міхура.
45. Аномалії урахуса.
46. Аномалії сечівника.
47. Аномалії яєчок.
48. Фімоз, парафімоз.
49. Стадії, клінічна картина та ускладнення нефроптозу.
50. Проведіть диференціальну діагностику нефроптозу з тазовою дистопією нирки.
51. Лікування нефроптозу.

 

Інфекційно-запальні захворювання органів сечової та чоловічої статевої систем. Сечокам’яна хвороба.

52. Фактори, що ускладнюють перебіг інфекцій сечових шляхів?
53. Гострий пієлонефрит, визначення, етіологія, шляхи проникнення інфекції.
54. Класифікація гострого пієлонефриту.
55. Клінічна картина, діагностика і лікування гострого пієлонефриту.
56. Гестаційний пієлонефрит. Передумови, особливості діагностики і лікування.
57. Клініко-лабораторні прояви синдрому системної запальної відповіді. Поняття про уросепсис.
58. Карбункул і абсцес нирки: клінічна картина, діагностика і лікування.
59. Хронічний пієлонефрит: фази перебігу, симптоматика, діагностика, лікування.
60. Піонефроз. Класифікація, симптоматика, діагностика, лікування.
61. Нефрогенна артеріальна гіпертензія: види, причини, діагностика, лікування.
62. Гострий паранефрит: визначення, класифікація, шляхи проникнення інфекції, симптоматика, діагностика, лікування.
63. Шляхи прориву гною при паранефриті.
64. Гострий цистит: етіологія, класифікація, симптоматика, діагностика та лікувальна тактика.
65. Хронічний цистит: етіологія, класифікація, симптоматика, діагностика та лікувальна тактика.
66. Уретрит: класифікація, симптоматика, діагностика, лікування.
67. Простатит: класифікація, симптоматика, діагностика, лікування. Шляхи прориву гною при абсцесі передміхурової залози.
68. Гострий епідидиміт: етіологія, симптоматика, діагностика, лікування.
69. Каверніт: симптоматика, діагностика, лікування.
70. Варикоцеле: класифікація, етіологія, патогенез, діагностика та лікувальна тактика.
71. Туберкульоз органів сечової та чоловічої статевої систем. Етіологія, шляхи проникнення інфекції.
72. Симптоми, що відрізняють туберкульоз від неспецифічних захворювань сечової та чоловічої статевої систем.
73. Клініко-рентгенологічна класифікація туберкульозу нирки.
74. Специфічна діагностика туберкульозу сечової та чоловічої статевої систем.
75. Сучасні методи лікування туберкульозу нирки.
76. Ехінококоз органів сечової системи.
77. Філяріоз органів сечостатевої системи.
78. Шистосомоз органів сечостатевої системи.
79. Фактори ризику каменеутворення.
80. Клінічна картина та діагностика каменів нирки.
81. Ускладнення каменів нирки.
82. Методи лікування каменів нирки.
83. Хірургічні методи лікування сечокам’яної хвороби: дистанційна ударно-хвильова літотрипсія, контактна уретеролітотрипсія, перкутанна нефролітотрипсія, цистолітотрипсія.
84. Коралоподібні камені: класифікація, особливості клінічної картини, діагностика, лікування.
85. Камені сечоводів: клінічна картина, діагностика, лікування.
86. Клінічна картина, діагностика і лікування каменів сечового міхура.
87. Проведіть диференційну діагностику каменя сечового міхура з іншими його захворюваннями.
88. Конкременти простати: етіологія, клінічна картина, діагностика, лікування.
89. Причини і класифікація гідронефрозу. Діагностика і лікування гідронефрозу.
90. Пункційна нефростомія: показання, техніка виконання.

 

Травматичні пошкодження органів сечової і чоловічої статевої систем. Новоутворення органів сечової та чоловічої статевої систем. Гостра і хронічна ниркова недостатність.

91. Класифікація закритих і відкритих пошкоджень нирок.
92. Клінічна картина, діагностика і лікування закритих пошкоджень нирок.
93. В якому випадку проводиться консервативне лікування ізольованих пошкоджень нирок?
94. Показання до проведення різних оперативних втручань при пошкодженнях нирок.
95. Етіологія, клінічна картина, діагностика та лікування пошкоджень сечоводів.
96. Тактика лікування при частковому розриві стінки сечоводу.
97. Пошкодження сечового міхура, види, клінічні прояви.
98. Діагностика і лікування пошкоджень сечового міхура.
99. Провести диференційну діагностику внутрішньоочеревинного розриву сечового міхура з позаочеревинним розривом.
100. Тактика лікування хворих з внутрішньо очеревинним і позаочеревинним розривом сечового міхура.
101. Пошкодження сечівника: класифікація, клінічна картина, діагностика, лікування.
102. Складіть план обстеження при підозрі на травму сечівника та сечового міхура.
103. Пошкодження яєчка: види, симптоматика, діагностика, лікування.
104. Пошкодження статевого члена: види, клінічна картина. Діагностика та лікування.
105. Місцеві і екстраренальні симтоми раку паренхіми нирки.
106. Пухлини нирок: класифікація, етіологія, діагностика та лікувальна тактика.
107. Діагностика і лікування раку паренхіми нирки.
108. Фактори ризику раку паренхіми нирки та сечових шляхів.
109. Рак ниркової миски: симптоматика, діагностика, лікування.
110. Пухлина Вільмса: симптоматика, діагностика, лікування.
111. Пухлини сечоводів: клінічна картина, діагностика, лікування.
112. Рак сечового міхура: клінічна картина, діагностика, лікування.
113. Методи лікування пухлин сечового міхура.
114. Доброякісна гіперплазія передміхурової залози: класифікація, етіологія, діагностика та лікування. Шкала IPSS: зміст на інтерпретація.
115. Клінічна картина доброякісної гіперплазії передміхурової залози.
116. Опишіть клінічне обстеження хворого на доброякісну гіперплазію передміхурової залози.
117. Ускладнення доброякісної гіперплазії передміхурової залози.
118. Методи хірургічного лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози.
119. Рак передміхурової залози: класифікація, етіологія, діагностика та лікувальна тактика.
120. Діагностика раку передміхурової залози.

118 Біопсія передміхурової залози: види, показання, техніка.

119. Що таке простатичний специфічний антиген? Як він застосовується?

121 Методи лікування раку простати.

122. Рак яєчка: клінічна картина, діагностика, лікування.
123. Фактори ризику, клінічна картина, діагностика і лікування раку статевого члена.
124. Пухлини яєчок: класифікація, етіологія, діагностика та лікувальна тактика.
125. Види гострої ниркової недостатності і їх причини.
126. Періоди та ступені важкості гострої ниркової недостатності.
127. Симптоматика, діагностика гострої ниркової недостатності.
128. Методи лікування гострої ниркової недостатності.
129. Етіологія, патогенез та класифікація хронічної ниркової недостатності.
130. Діагностика і лікування хронічної ниркової недостатності.
131. Методи позаниркового очищення крові.
132. Показання і протипоказання до трансплантації нирки.

Невідкладна допомога при урологічних захворюваннях.

133. Причини і патогенез ниркової кольки.
134. Клінічна картина ниркової кольки.
135. Діагностика гострої затримки сечовипускання. Перша допомога.
136. Складіть план першої допомоги при нирковій кольці.
137. Методи купування ниркової кольки.
138. Причини гострої затримки сечовипускання. Перша допомога.
139. Катетеризація сечового міхура: показання та техніка виконання.
140. Дії лікаря при виявленні макрогематурії.
141. Медична допомога при різних видах анурії.
142. Клінічна картина, діагностика і тактика лікування перекруту яєчка.
143. Гострий орхіепідидиміт: класифікація, етіологія, діагностика та лікувальна тактика.
144. Синдром гострої калитки: класифікація, етіологія, діагностика та лікувальна тактика.
145. Патологічний пріапізм: класифікація, етіологія, діагностика та лікувальна тактика.
146. Нейрогенні розлади сечовипускання, причини, симптоматика, діагностика і лікування.
147. Етіологія, клінічна картина, діагностика і лікування міхурово-піхвових і сечовідно-піхвових нориць.
148. Провести диференційний діагноз міхурово-піхвових нориць з сечовідно-піхвовою норицею.
149. Сучасні підходи до лікування стриктур сечової системи.
150. Переваги лапароскопічних методів лікування урологічних захворювань порівняно з відкритими операціями.

 

 

ПЕРЕЛІК ОРІЄНТОВНИХ ТЕМ РЕФЕРАТІВ ДО

ВСТУПНОГО ІСПИТУ В АСПІРАНТУРУ

 

1. Сучасні методи ендоскопічного хірургічного лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози.
2. Ретроградна інтраренальна хірургія в лікуванні нефролітіазу.
3. Перкутанна нефролітотрипсія в лікування коралоподібного нефролітіазу.
4. Стриктури сечоводів: класифікація, етіологія, діагностика, лікування.
5. Ультрасонографія в урологічні практиці.
6. Дистанційна ударно-хвильова літотрисія.
7. Контрастні методи променевої діагностики в урологічній практиці.
8. Роботизована хірургія в урологічній практиці.
9. Чоловіче безпліддя: класифікація, етіологія, діагностика та лікування.
10. Варикоцеле: класифікація, етіологія, діагностика та лікування.
11. Фотодинамічна цистоскопія та NBI в діагностиці раку сечового міхура.
12. Лазерна хірургія в урологічні практиці.
13. Аномалії розвитку верхніх сечових шляхів: класифікація, діагностика та лікування.
14. Аномалії розвитку нижніх сечових шляхів: класифікація, діагностика та лікування.
15. Рак передміхурової залози: епідеміологія, класифікація, діагностика та лікування.
16. Рак сечового міхура: епідеміологія, класифікація, діагностика та лікування.
17. Травми органів верхніх сечових шляхів: епідеміологія, класифікація, діагностика та лікувальна тактика.
18. Травми органів нижніх сечових шляхів: епідеміологія, класифікація, діагностика та лікування.
19. Гостре пошкодження нирок: етіологія, діагностика та лікувальна тактика. Показання до гострого гемодіалізу.
20. Гострий пієлонефрит вагітних: етіологія, патогенез, діагностика та лікувальна тактика.

 

 

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Обов’язкова література:

1. European Association of Urology. Clinical recommendations. EAU: www.uroweb.org/guidelines/urolithiasis.
2. Аль-Шукри С.Х., Ткачук В.Н. Опухоли мочеполовых органов. Питер, 2000. 320 с.
3. Боржієвський А.Ц., Возіанов С.О. Уретеролітіаз (урологічні аспекти). Львів: НМУ ім. Данила Галицького, 2007. 264 с.
4. Веденко Б.Г., Головенко В.П., Горовий В.І. Гостра кровотеча в урології. Вінниця:  Мерк’юрі- Полісся, 240 с.
5. Возианов А.Ф., Горпинченко И.И., Бойко Н.И., Борисенко Ю.А., Быстров А.А. и др. Сексология и андрология. Підручник. Київ: Абрис, 1997. 880 с.
6. Возианов А.Ф., Павлова Л.П., Саричев Л.П., Кульчицкая Т.К. Инвалидность вследствие урологических заболеваний. Київ: Здоровья, 1991. 112 с.
7. Возианов А.Ф., Пасечников С.П. Аденома предстательной железы. Київ: Здоров’я, 1986.
8. Возианов А.Ф., Пасечников С.П. Неотложная медицинская помощь / Под ред. Ф.С. Глумчера, В.Ф. Москаленко. Київ: Медицина, 664 с.
9. Возианов А.Ф., Шалимов С.А., Гриневич Ю.А. Справочник по онкологии. Київ: «Здоров’я», 2008. 576 с.
10. Возіанов О.Ф. Гоженко А.І., Федорук О.С. Гостра ниркова недостатність. Одеса: ОДМУ, 2003. 376 с.
11. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Атлас руководство по урологии. Дніпропетровськ: Дніпро-VAL, 2002. т. 1-3.
12. Возіанов О.Ф., Сеймівський Д.А., Бліхар В.Є. Вроджені вади сечових шляхів у дітей. Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. 220 с.
13. Возіанов С.О., Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В., Петришин Ю.С., Мисаковець О.Г., Тарчинець М.В. Передміхурова залоза та її доброякісна гіперплазія. Львів: КВАРТ, 2004. 343 с.
14. Возіанов С.О., Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В., Петришин Ю.С., Мисаковець О.Г., Строй О.О. Урологія. Підручник. Львів: Світ, 2003. 304 с.
15. Возіанов С.О., Шуляк О.В., Петришин Ю.С. Трансуретральна резекція передміхурової залози в лікуванні її доброякісної гіперплазії. Львів: КВАРТ, 2005. 244 с.
16. Возіанов С.О., Шуляк О.В., Шамраєв С.М. Рак передміхурової залози. Львів: Кварт, 2010. 381 с.
17. Горовий В.І., Головенко В.П., Проценко О.О., Кобзін О.Л. та ін. Стресове нетримання сечі у жінок. Вінниця: РВВ ВАТ Віноблдрукарня, 2003. 304 с.
18. Горпинченко И.И., Заседа Ю.И., Исаков В.Л., Корниенко А.М., Остапченко Л.И., Чичкин В.С. Комплексная методика больных хроническим простатитом и эректильной дисфункцией. Пособие для врачей. Київ: ВСВ Медицина, 2017. 528 с.
19. Горпинченко И.И., Мирошников Я.О. Эректильная дисфункция. Львів: Медицина світу, 2003. 88 с.
20. Давидов М.И. Обследование урологического больного. Пермь, 2003. 136 с.
21. Діючі протоколи надання медичної допомоги. Науково-методичне видання / за ред. д.м.н., проф. С.П. Пасєчнікова. Київ: ТОВ Доктор-медіа, 2011. 626 с.
22. Зозуля І.С., Возіанов С.О., Горпинченко І.І., Бойко А.І. Медицина невідкладних станів. Екстрена медична допомога. Посібник. Київ: ВСВ Медицина, 2017. 960 с.
23. Камышан И.С. Руководство по туберкулезу урогенитальных органов. Киев, 2003. 212 с.
24. Карпенко В.С., Романенко А.М., Гринько А.Д. Склероз предстательной железы. Киев: Здоров’я, 1985. 162 с.
25. Квятковская. Т.А. Строение и функция верхних мочевых путей. Дніпропетровськ: Дніпро-VAL, 2009. 416 с.
26. Клінічні рекомендації з онкоурологічних захворювань / За загальною редакцією Е.О.Стаховського. Донецьк: Видавець Заславський О.Ю., 2011. 296 с.
27. Левицький Е.О. Сучасні алгоритми діагностики пухлин передміхурової залози. Житомир: Полісся, 2007. 320 с.
28. Люлько А., Топка Е. Крипторхізм. Киев: Здоров’я,1992. 168 с.
29. Люлько А.В. Неотложная урология и нефрология. Київ: Здоров’я, 1996. 288 с.
30. Люлько А.В., Волкова Л.Н., Суходольская А.Е. Циститы. Київ: Здоров’я,1988. 175 с.
31. Люлько А.В., Романенко А.М., Серняк П.С. Повреждения органов мочеполовой системы. Київ: Здоров’я, 1981. 256 с.
32. Люлько О.В., Возіанов О.Ф. Урологія. Підручник (ВНЗ IV р.а.). Київ: Медицина, 2011. 664 с.
33. Матиас Хофер. Компьютерная томография. Базовое руководство. Перевод с немецкого, 3-е изд., перераб. и доп. Медицинская литература, 2011. 232 с.
34. Методи променевої діагностики : навчальний посібник для студентів / уклад. Н. В. Туманська, О.Г. Нордіо, Т.М. Кічангіна. Запоріжжя: ЗДМУ, 2018. 143 с.
35. Нечипоренко Н.А.Неотложные состояния в урологии. Минск: Выш. шк., 2012. 400 с.
36. Пасєчніков С.П. Гострий неускладнений цистит у жінок: первинна медична допомога. Серія: Б-ка Здоров’я України. Київ: ТОВ Доктор медіа, 2013. 64 с.
37. Пасєчніков С.П., Возіанов С.О., Лісовий В.М. Урологія. Підручник. Вінниця: Нова книга, 2015. 432 с.
38. Пасєчніков С.П., Зайцев В.І. Сучасні проблеми урології. Посібник: довідник лікаря. Київ: Б-ка Здоров’я України, 2017. 218 c.
39. Переверзев А.С., Коган М.Й. Рак простаты. Харьков: Факт, 2004.
40. Переверзев А.С., Россихин В.В., Илюхин Ю.А., Ярославський В.Л. Камни почек и мочеточников. Харьков: ООО С.А.М., 2004. 224 с.
41. Переверзев А.С., Сергиенко Н.Ф. Аденома предстательной железы. Київ, 1998. 278 с.
42. Політравма: хірургія, травматологія, анестезіологія, інтенсивна терапія. Учебное издание / под ред. Ф.С. Глумчера, П.Д. Фомина, Е.Г. Педаченка. Київ: Медицина, 2012. 632 с. (Гл. Возіанов О.Ф., Пасєчніков С.П., Бутенко А.П. Травмы органов мочеполовой системы. с. 414-460).
43. Сексология и андрология / Авт.: Бойко Н.И., Борисенко Ю.А., Быстров А.А и др.; под ред. Возианова А.Ф., Горпинченко И.И. Киев: Абрис, 1997.
44. Стусь В.П., Пасєчніков С.П. Урологія (практичні навички для лікарів-інтернів). Навчально-методичний посібник. Дніпропетровськ: ТОВ Акцент ПП, 2015. 282 с.
45. Урологія. Діючі протоколи надання медичної допомоги / Науково-методичне видання. За ред. д-ра мед. наук, проф. С.П. Пасєчнікова. Київ: ТОВ Доктор–Медіа, 2011. 626 с.
46. Чухриенко Д.П., Люлько А.В. Нефроптоз. Киев, 1969. 183 с.
47. Шаткин А.А., Мавров И.И. Урогенитальные хламидиозы. Киев: Здоров’я, 1983. 200 с.
48. Шуляк О.В., Возіанов С.О. Невідкладні стані в урології. Посібник для студентів ВНЗ. Київ, 2017. 151 с.
49. Шуляк О.В., Возіанов С.О. Травма в урології. Навчальний посібник. Київ: ДІА, 160 с.
50. Шуляк О.В., Возіанов С.О., Баніра О.Б. Урологія. Підручник. Львів : Кварт, 2013. 949 с.
51. Шуляк О.В., Возіанов С.О., Баніра О.Б., Строй О.О. Оперативні втручання в урології. Підручник. Львів : Кварт, 2013. 299 с.
52. Шуляк О.В., Возіанов С.О., Баніра О.В., Григоренко В.М. Рак яєчка і пухлини чоловічих статевих органів. Навчальний посібник. Львів: ЛНМУ, 2014. 158.
53. Юнда И.Ф. Болезни мужских половых органов. Київ: Здоров’я, 1989.
54. Яковенко Н.П., Самойленко В.Б. Фізіотерапія. Підручник (ВНЗ І—ІІІ р.а.). Київ, Формат, 2018. 256 с.
55. Медицина невідкладних станів. Екстрена (швидка) медична допомога. Підручник. Київ: ВСВ «Медицина», 2017. 960 с.
56. Медицина невідкладних станів. Вибрані клінічні лекції. Том 9. Під редакцією проф. В.В Ніконова. Харків, 2020. 400 с.
57. Невідкладні стани: діагностика та лікування. Навчальний посібник. Київ, 2018. 320 с.
58. Невідкладна допомога при гострих отруєннях. Навчальний посібник. Київ: ТОВ “Меркьюрі-Поділля”, 2018. 132 с.
59. Шкали в екстреній і невідкладній медицині та медицині катастроф. Навчальний посібник. Київ: Інтерсервіс, 2019. 291с.
60. Невідкладна ангіологія в екстренній та невідкладній медицині (Т.1). Навчальний посібник. Київ: Інтерсервіс, 2020. 156 с.

 

Нормативні документи:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – ст. 141.
2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-IV (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – ст. 144.
3. Господарський процесуальний кодекс України від 06 листопада 1991 р. № 1798-XII (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – ст. 56.
4. Кодекс законів по працю України від 10 грудня 1971 р. № 322-VIII (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – № 50. – Додаток до номеру.
5. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 р. № 8073-Х (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – № 51. – ст. 1122.
6. Кримінальний кодекс України від 05 квітня 2001 р. № 2341-ІІІ (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25. – ст. 131.
7. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 р. № 4651-VІ (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 9-10. – ст. 88.
8. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-ІV (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – ст. 356.
9. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р. № 1618-ІV (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40, /40-42/. – ст. 492.
10. Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19 листопада 1992 р. № 2801-ХІІ (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 4. – ст. 19.
11. Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення: Закон України від 19 жовтня 2017 р. № 2168-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2018. – № 5. – ст. 31.
12. Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13 січня 2011 р. № 2939-VІ (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 32. – ст. 314.
13. Про електронні документи та електронний документообіг: Закон України від 22 травня 2003 р. № 851-IV (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 36. – ст. 275.
14. Про запобігання корупції: Закон України від 14 жовтня.2014 р. № 1700-VII (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 2014.. – № 49. – ст. 2056.
15. Про захист персональних даних: Закон України від 01 червня 2010 р. № 2297-VI (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 34. – ст. 481.
16. Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 р. № 1023-ХІІ (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 30. – ст. 379.
17. Про звернення громадян: Закон України 02 жовтня 1996 р. № 393/96-ВР (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – ст. 257.
18. Про інформацію: Закон України від 02 жовтня 1992 р. № 2657-ХІІ (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – ст. 650.
19. Про лікарські засоби : Закон України від 04 квіт.1996 р. № 123/96-ВР (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 22. – ст. 86.
20. Про ліцензування видів господарської діяльності: Закон України від 02 березня 2015 р. № 222-VІІІ (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 2015. – № 23. – ст. 158.
21. Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори Закон України від 12 лютого 1995 р. № 60/95-ВР (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 10. – ст. 60.
22. Про наукову та науково-технічну діяльність: Закон України від 26 листопада 2015 р. № 848-VIII (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 2016. – № 3. – ст. 25.
23. Про охорону праці: Закон України від 14 жовтня 1992 р. № 2694-ХІІ (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 49. – ст. 668.
24. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 49 Конституції України “у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно” (справа про безоплатну медичну допомогу): Рішення Конституційного Суду України від 29 травня 2002 року № 10-рп/2002 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 23 – ст. 1132.
25. Наказ МОЗ №1422 від 29.12.2016 «Зміни до методики розробки та впровадження медичних стандартів (уніфікованих клінічних протоколів) медичної допомоги на засадах доказової медицини».
26. Наказ МОЗ України № 33 від 23.02.2000 «При штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я».
27. Наказ №404 від 20.06.2006 «Про внесення змін до наказу МОЗ від 22.05.06 № 308 «Про затвердження табелю оснащення фельдшерсько-акушерських пунктів, лікарських амбулаторій (у т.ч. амбулаторій загальної практики-сімейної медицини) та підрозділів первинної медико-санітарної допомоги лікувально-профілактичних закладів».
28. Наказ МОЗ України № 110 від 14.02.2012 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування».
29. Наказ МОЗ України № 1150 від 27.12.2013 «Про затвердження Примірного табеля матеріально-технічного оснащення Центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та його підрозділів».
30. Наказ МОЗ України № 183 від 31.03.2015 «Про затвердження сьомого випуску Державного формуляра лікарських засобів та забезпечення його доступності».
31. Наказ МОЗ України № 127 від 02.03.2011 «Про затвердження примірних табелів оснащення медичною технікою та виробами медичного призначення центральної районної та центральної міської лікарень».
32. Наказ МОЗ України № 751 від 28.09.2012 «Про створення та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністерства охорони здоров’я України».

 

Рекомендована література:

1. Phillips E, Kieley S, Johnson EB, et al Emergency room management of ureteral calculi: current practices. J Endourol 2009 Jun; 23(6): 1021-4

2.Stenz A., Cowan NC, De Santis M, et al.; European Association of Urology. [Update of the Clinical Guidelines of the European Association of Urology of muscle-invasive and metastatic bladder carcinoma]. Actas Urol Esp 2010 Jan; 34(1): 51-62 [Article in Spanish]

3.Hautmann RE, Gschwend JE, de Petriconi RC, et al. Cystectomy for transitional cell carcinoma of the bladder: results of a surgery only series in the neobladder er. J Urol 2006 Aug; 176(2); 486 – 92.

4.Babjuk M, Oosterlicnk W, Sylvester R, et al. EUA Guidelines on TaT1 (Non-muscle invasive Bladder cancer). In: EUA Guidelines. Edition presented at the 24^th EUA Congress, Stockholm, Sweden 2009

5.Alberto Rosenblatt, Renaud Bollens, Baldo Espinoza Cohen, Manual of laparoscopic Urology. Spinger-Verlag Berlin Heidelberg 2008.

6.Gong EM, Lyon MB: Laparoscopic radical nephrectomy: comparison of clinical stage T1 and T2 renal tumors. Urology 2006 Dec; 68
(6): 1183 – 1187.

7.JU Stolzenburg M.T. Gettman, E.N. Liatsikos Endoscopic Extraperitoneal Radical Prostatectomy. Spinger-Verlag Berlin Hedelberg 2007

8.Steven C. Campbell, Brian R. Lane. Campbell-Walsh Urology. – 10^th ed.- 2011. – Chapter 55.

9.Theodore J. Saclarides, Jonathan A. Myers, Keith W. Milikan. Common surgical diseases. Third edition / Springer, New York – 2015 – 372 p

 

 

Електронні ресурси:

1. http://mon.gov.ua/ – офіційний веб-сайт Міністерства освіти і науки України;
2. http://nmapo.edu.ua/index.php/uk/ – офіційний сайт НУОЗ імені П.Л. Шупика;
3. http://president.gov.ua – офіційний веб-сайт Президента України;
4. http://rada.gov.ua/ – офіційний портал Верховної Ради України;
5. http://www.kmu.gov.ua/ – Урядовий портал, єдиний веб-портал органів виконавчої влади України;
6. http://www.moz.gov.ua/ua/portal/ – офіційний веб-сайт Міністерства охорони здоров`я України;
7. http://www.nbuv.gov.ua/ – Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського;
8. http://www.nplu.org/ – Національна Парламентська бібліотека України;
9. http://www.who.int/ – офіційний веб-сайт Всесвітньої організації охорони здоров`я.

 

Предметно – тематичні каталоги:

1. http://uroweb.org
2. http://uroweb.ua
3. http://www.library.univ.kiev.ua – Наукова бібліотека ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
4. http://inmeds.com.ua/ – веб-ресурс «Єдиний медичний простір»;
5. http://www.bnf.fr/ – Національна бібліотека Франції;
6. http://www.ddb.de/ – Німецька електронна бібліотека;

 

 

 

 

 

 

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВОЇ ДОПОВІДІ (РЕФЕРАТУ)

 

У рефераті мають бути висвітлені найважливіші питання з переліку тем, наведених в даній програмі.

Обов’язковими структурними елементами реферату є:

• титульний аркуш;
• зміст;
• перелік умовних позначень (за необхідністю);
• вступ;
• основна частина;
• висновки;
• додатки ( за необхідністю);
• список використаних джерел.

Титульний аркуш реферату має містити прізвище, ім’я, по батькові автора; назву реферату; найменування спеціальності (наукової спеціальності); місто рік (Див. зразок).

Зміст подають на початку реферату. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел.

У вступі мають бути обов’язково відображені: актуальність теми, ступінь розробленості проблеми, мета, поставлені завдання та невирішені проблемні питання.

Основна частина реферату має містити виклад самостійно виконаного аналітичного, експериментального чи клінічного дослідження  обґрунтуванням отриманих наукових результатів.

У основній частині подають розділи:

• огляд наукової літературу за темою і вибір напряму дослідження;
• для експериментальних чи клінічних робіт виклад методів або методик дослідження;
• опис проведених теоретичних, або результати експериментальних чи клінічних досліджень;
• аналіз і узагальнення результатів дослідження.

Кожний розділ починають з нової сторінки.

Зміст розділів основної частини має точно відповідати темі роботи і повністю її розкривати.

Висновки мають відповідати визначеним автором завданням дослідження.

Для дотримання бажаного стилю висновків корисно застосовувати в пунктах висновків такі слова та вислови, як проаналізовано …, встановлено …, виявлено …, що дало змогу …, доведено …, показано …, досліджено …, розроблено …, отримано …, запропоновано …, розроблено …, рекомендовано …, вважається а доцільне … тощо.

Ознайомлення з текстом висновків має дати можливість сформувати уявлення про ступінь реалізації автором роботи поставленої мети і завдань.

Додатки. У разі потреби до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи.

Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Після слова «Додаток» друкують літеру, що позначає його послідовність.

Якщо у роботі один додаток, то він позначається «Додаток А».

Кожний додаток слід починати з нової сторінки із зазначенням у правому верхньому куті сторінки слова «Додаток» і його позначення.

Список використаних джерел слід розміщувати одним з таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування) або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Кількість позицій у списку має становити не менше 25 джерел.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліографічної та видавничої справи: ДСТУ ГОСТ 205 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». – К.: Держспоживстандарт України, 2015.

По кожному джерелу слід наводити такі дані: прізвище та ініціали автора, повну назву книги, статті, журналу, місто, видання, назву видавництва, рік видання, номер сторінок у книзі, журналі. При посиланні на збірники праць – дані про автора, назву статті, повне найменування збірника, місто та видавничу організацію, рік та номери сторінок, на яких розташована ця стаття.

Зарубіжна джерела, що використовуються мовою оригіналу (за винятком російських), записують в кінці списку в алфавітному порядку.

У тексті роботи, де використано джерело, в квадратних дужках проставляють номер джерела і сторінку, на яку зроблено посилання (наприклад [10, с. 25]).

Технічні вимоги до реферату. Реферат за обсягом повинен складати 24-30 сторінок (формат А4). Текст має бути набраний шрифтом Times New Roman 14 кеглем через 1,5 інтервал. Поля: верхнє і нижнє – 2 см, ліве – 2.5 см, праве – 1,0 см.

Реферат необхідно подавати у поліпропіленовій папці-швидкозшивачі.

На останній сторінці наукової доповіді (реферату) абітурієнт обов’язково проставляє дату і ставить свій підпис.

 

ЗРАЗОК ТИТУЛЬНОГО АРКУША РЕФЕРАТУ

 

 

 

Державна установа «Інститут урології імені академіка О.Ф.Возіанова

Національної академії медичних наук України»

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

на тему: «НАЗВА РЕФЕРАТУ»

 

до участі в конкурсному відборі на навчання

для здобуття вищої освіти ступеня доктора філософії в аспірантурі

зі спеціальності 222 «Медицина» галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

за науковою спеціальністю 14.01.06 «урологія»

Виконав: ________________________

                    (власне ім’я, прізвище)

Перевірив: ______________________

                              (підписи)

________________________________

________________________________

(власне ім’я, прізвище членів комісії)

 

 

 

 

 

Київ – 2023