За роки існування Інституту його співробітниками виконано ряд пріоритетних наукових розробок, які стали важливим внеском у теоретичній та практичній медицині: створена протеолізно-йонна теорія каменеутворення, визначені фактори ризику нефролітіазу.
Розроблена методика метафілактики сечокам”яної хвороби; вперше в світі співробітником Інституту проф. Ю.Г. Єдиним був створений апарат “Урат – 1” для ультразвукового та ударно-хвильового дроблення каменів сечового міхура, який став прототипом всіх сучасних апаратів екстракорпоральної літотрипсії.
Вперше розроблена гістологічна класифікація передпухлинних станів передміхурової залози та сечового міхура, схема морфогенезу раку передміхурової залози і раку сечового міхура; при лікуванні раку передміхурової залози застосована вдосконалена операція радикальної простатектомії.
Встановлена роль мікоплазменої, хламідійної інфекції, а також збудників різних таксономічних груп для вивчення особливостей патогенезу та розробки адекватних методів терапії в етіології захворювань сечових і статевих органів.
Науково обґрунтовано медикаментозне двохетапне лікування комбінованого безпліддя, розроблено новий методологічний підхід до прогнозування та діагностики безпліддя в шлюбі; запропонована схема імунокорекції вторинного імунодефіциту при безплідді.
Визначені патогенетичні чинники, що призводять до порушення уродинаміки у дітей з обструктивними уропатіями верхніх сечовивідних шляхів, сформульовані конкретні показання до застосування хірургічної корекції, консервативного лікування та післяопераційної реабілітації дітей з різними клінічними формами вродженних вад сечоводів.
Розроблено нову методику низькодозової естроген-анрогенної терапії раку передміхурової залози.
Науково обґрунтовано клінічне застосування комплексу цитокінів з цитостатиком в низьких дозах та інтерферону при лікуванні метастазуючого раку нирок. Запропоновані нові патогенетично обґрунтовані високоефективні методики лікування нейрогенних розладів сечовипускання.
Встановлено генетичну нестабільність уротелію до утворення мутацій і хромосомних оберацій у хворих на хронічний цистит, які проживають на забруднених радіонуклідами регіонах України та м. Києві, що є фактором ризику раку сечового міхура.
Розроблена методика ілеонеоцистопластики в модифікації клініки при раку сечового міхура, встановлені показання та протипоказання до ії проведення.
Визначена залежність між морфологічними та імуногістохімічними змінами епітелію передміхурової залози і сечового міхура та частотою мутацій гену р53 і величиною показників забруднення сечі радіонуклідами.
Вивчена структура та тенденції захворюваності хворобами сечової та чоловічої статевої систем і смертності населення України від них з прогнозом до 2030 року.